Платные услуги в вузах

Кабмин принял несколько постановлений, касающихся образования. Среди них — перечень платных услуг, которые могут предоставляться в вузах. В их числе есть как те, которые уже давно являются платными (например, ламинация, ксерокопирование или получение второго высшего образования), так и новые («пеня» за пропущенные занятия и за услуги библиотек в неурочные часы)

Студенты говорят: неофициально в некоторых вузах за это уже давно берут деньги. Руководство вузов говорит, что платные услуги — решение верное: «Преподавателю за сверхурочную работу нужно платить? Да», — уверен ректор Тернопольского педуниверситета Владимир Кравец. Студенты, конечно, нововведениями недовольны, но отмечают, что «раскрывать кошелек» привыкли: «У нас пропуск занятия по неуважительной причине — 28 гривен», — говорит студентка Катя из Национального медуниверситета.

Согласно постановлению, платным становится также Внешнее независимое оценивание (тестирование). «Естественно, это касается не всех тестов, — объясняет замминистра образования Ирина Зайцева. — Основные 3 предмета будут бесплатными, но если человек хочет сдавать больше, или хочет улучшить свой результат за прошлый год, он должен платить за это».

Платной станет и студенческая (курсантская и др.) форма в вузах, где она нужна. Хотя, чаще всего, она уже платная, и стоит немало: «У нас только сироты получают форму бесплатно, — говорит первый проректор НАУ Максим Луцкий. — Остальные платят порядка 1000 гривен за комплект».

В дальнейших планах Минобразования — вернуть вступительные экзамены в вузах, а также лишать стипендии студентов за тройку в зачетке.
 

Руйнація Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, що у місті Біла Церква.

  27 серпня з 13 по 14 годину у редакції газети «Факти» працювала пряма лінія із головою Київської обласної державної адміністрації Анатолієм Присяжнюком.

В рамках заходу усі охочі могли дізнатися у губернатора про сучасний стан розвитку області, отримати відповіді на запитання про стан земельних справ, а позаяк і наголосити на найболючіших проблемах Київщини.

Однією із таких проблем, висвітлених у прямому ефірі, стала послідовна руйнація Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, що у місті Біла Церква.

Із запитанням, чому так відбувається і чи можуть довіряти освітяни комісії, що завітала до них, і її вимогам, а також навіщо руйнують єдиний освітній заклад Київщини, що сприяє покращанню кваліфікації педагогів, до Анатолія Йосиповича Присяжнюка звернулася декан факультету підвищення кваліфікації КОІПОПК Майборода Зінаїда Яківна.

Нагадаємо, що Громадський рух «Разом із тобою» вже неодноразово писав про те, що сьогодні розпочато послідовне знищення цієї перлини освіти Київщини. У когось назріла потреба відокремити гуманітарно-педагогічний коледж від інституту, при цьому не забезпечивши ні Коледж, ні Інститут відповідними площами, що, власне, призводить до руйнації обох, роками створюваних закладів.

Найяскравішою ілюстрацією цього процесу стало рішення цих «свідомих громадян», проведене в облраді за офіційною назвою «рішення №742-32-V від 17.06.2010 «Про реорганізацію Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів» (про утворення комунального закладу «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж», який визнали правонаступником майнових прав та обов’язків КОІПОПК»). А просто сьогодні до КОІПОПК завітала комісія із Головного управління освіти і науки Київської області, представники якої вимагали у освітян надати документи на право власності на п’ятиповерховий навчальний корпус та гуртожиток і безпідставно розпочали оформлення акту передачі цих приміщень. Одначе у разі, якщо ці приміщення будуть відокремлені від Інституту, останній автоматично втрачає умови для свого існування. І де тоді вчитися вчителям?

— Дотелефонуватися було нелегко, одного разу мені відповіли, що мене не чутно – розповідає Зінаїда Майборода. – Одначе наступний дзвінок був вдалий, і я змогла поставити своє запитання. Річ у тім, що КОІПОПК сьогодні переживає важкі часи, а нинішня ситуація, коли в нас почали вимагати документи на п’ятиповерховий навчальний корпус та гуртожиток, змусила нас запідозрити недобре. Одначе Анатолій Йосипович у відповіді на моє запитання, наголосив, що ми не повинні довіряти таким комісіям, і жодних доручень на те, щоб забирати в нас документи, він не давав. За словами губернатора, комісія має бути в нас 31 числа у складі заступника голови облдержадміністрації, представників Міністерства освіти і науки України та Головного управління освіти і науки України.

— Сьогодні нас часто намагаються звинуватити у тому, що ми без ліцензії видаємо дипломи. – додає пані Зінаїда. — Однак це неправда, оскільки інститут має ліцензію МОН України для Коледжу на підготовку молодших спеціалістів. Тож я дуже сподіваюся, що за сприяння губернатора Інститут буде збережено, і одним зі шляхів досягнення цього ми бачимо відкриття спеціального рахунку для Коледжу, або утворення окремої юридичної особи у складі обласного Інституту, що дасть можливість зберегти цілісний майновий комплекс, і не руйнувати налагоджену систему взаємодії освітніх закладів (бо корисні площі Інституту і Коледжу проліцензовані одні і ті ж). Ми ж і у цьому разі зможемо розвивати систему педагогічної освіти регіону та працювати для того, щоби вчителі Київської області були постійно спрямовані на самовдосконалення. Сподіваємося, що комісія буде об’єктивною, і до неї будуть залучені спеціалісти не тільки по вищій школі, а й, що дуже важливо, — спеціалісти у галузі післядипломної педагогічної освіти.

Президент Украины об автономим вузов и образовании в Украине

Президент Виктор Янукович заявляет о снижении качества высшего образования в Украине и призывает сокращать количество вузов.

«Надо ли нам такое большое количество учебных заведений, и очень часто низкого качества? Ответ очевиден — нет», — заявил президент на заседании общественного гуманитарного совета в четверг в Киеве.

При этом Янукович обратился к участникам заседании с вопросом, обеспечивает ли нынешняя сеть вузов (в Украине 862 высших учебных заведения) надлежащее качество образования.

Президент также обратил внимание на то, что ни один из украинских университетов не входит в рейтинг 500 лучших университетов мира.

Янукович считает, что как минимум два-три украинских вуза должны стремиться попасть в такой рейтинг.

Говоря о проблемах высшего образования, Янукович предложил обсудить вопрос предоставления автономии университетам, как это принято в Европе.

 «Возможно, и нам пора предоставить ведущим университетам право самостоятельно формировать учебные программы, определять и изменять организационную структуру», — подчеркнул он.

Корме того, президент предлагает подумать над предоставлением финансовой самостоятельности университетам.

 Он также заявил о необходимости прекращения многочисленных проверок вузов, особенно во время вступительных кампаний.

 При этом, по словам президента, новые правила работы высшей школы нужно закрепить законодательно.

Аспиранты станут на год старше. Росийский опыт

В четверг правительство одобрило проект закона об увеличении срока обучения в аспирантуре до 4—5 лет. Об этом журналистам после заседания правительства сообщила глава Минэкономразвития России Эльвира Набиуллина. В пресс-службе Министерства образования и науки, глава которого Андрей Фурсенко выступал докладчиком по данному законопроекту, сказали, что утвержденный текст еще не получали.

Проект предлагает внести изменения в п. 4 ст. 11 Федерального закона «О высшем и послевузовском профессиональном образовании». В опубликованном на сайте правительства тексте законопроекта сказано, что учеба в аспирантуре увеличивается для «государственных и муниципальных высших учебных заведений, образовательных учреждений дополнительного профессионального образования, научных организаций по отдельным специальностям научных работников технических и естественных отраслей наук».

Аспиранты по этим специальностям, в случае если законопроект будет принят Госдумой, будут учиться на очном отделении не три, а четыре года, на заочном — пять лет вместо четырех.

«Это объясняется тем, что по ряду специальностей технических и естественных отраслей наук требуется обязательное экспериментальное подтверждение достоверности полученных результатов», — сказано на сайте правительства. Также дополнительный год аспирантам может понадобиться для создания эксклюзивного экспериментального оборудования и для внедрения результатов исследований в производственную практику.

По каким именно специальностям увеличится срок обучения в аспирантуре, в правительстве пока не уточнили.

Аспирантка химического факультета МГУ рассказала «Газете.Ru», что, возможно, в увеличении сроков аспирантуры для ряда специальностей «есть смысл», в том числе и по причинам, перечисленным в проекте. Тем не менее, по ее словам, срок обучения — не основная проблема аспирантуры. «У аспирантов стипендия по полторы тысячи рублей, например. Зарплата научных сотрудников также небольшая», — говорит она. Собеседница отметила, что привлечь в аспирантуру и научную деятельность увеличением сроков обучения просто невозможно. «Если только эта мера будет идти вместе с другими мерами по улучшению условий обучения в аспирантуре», — сказала она. По ее словам, работа университетов в существующих условиях при увеличении сроков аспирантуры также изменится мало: «Дефицита рабочих мест в аспирантуре не будет, потому что их и так немного».

Ректор Высшей школы экономики (ВШЭ) Ярослав Кузьминов так же считает, что увеличение сроков обучения в аспирантуре не принесет «в такой форме желаемых результатов». «Само по себе увеличение — мера правильная. Если мы посмотрим на практику, утвердившуюся в других странах, то увидим, что в эквивалентах нашей аспирантуре люди учатся по 4—5 лет.

Но аспирантура на сегодняшний день крайне неэффективна по другой причине: для аспирантов не выделяется достаточных стипендиальных средств».

Стипендия в 1,5 тыс. рублей, по словам Кузьминова, автоматически предполагает, что аспирант

«где-то зарабатывает и между делом пишет диссертацию». «Пока мы не решим эту проблему, у нас не будет адекватной аспирантуры и, кроме того, она будет постоянным фактором падения значения научной степени», — считает ректор.